Індустрія розваг 2007

ПРЕС-РЕЛІЗ

Українська асоціація діячів грального бізнесу створена у 1998 р. і є першою зареєстрованою асоціацією легальних суб'єктів господарювання, що працюють у сфері грального бізнесу, діє як добровільне об'єднання провідних суб'єктів грального бізнесу, які за власний кошт створили майже 160000 робочих місць і від її діяльності держава отримала, наприклад, у 2006 році більше 600 млн. грн. тільки від ліцензування і отримання торгових патентів.

Основною метою Української асоціації діячів грального бізнесу є захист законних прав та інтересів її членів, сприяння цивілізованому розвитку грального бізнесу в Україні із врахуванням європейського досвіду, координація підприємницької діяльності членів асоціації тощо. Асоціація постійно здійснює: розробку проектів нормативно-правових актів щодо вдосконалення законодавчої бази з організації та проведення азартних ігор і парі; співробітництво з органами законодавчої та виконавчої влади щодо впорядкування галузі; об’єднання підприємств грального бізнесу для сприяння моральному, культурному та економічному відродженню України; благодійну діяльність та інше.

На жаль, галузь залишаються невпорядкованою через: відсутність законодавчого врегулювання, подвійне ліцензування, намагання певними органами влади безпідставно ввести додаткові умови та дозволи на провадження грального бізнесу, застосувати протиправні дії в основному до легальних підприємств, відсутність у регіонах Ліцензійних умов на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів (на 01.09.07 прийняті - 2 з 27), некомпетентність посадових осіб органів влади, що мають відношення до регламентації азартних ігор тощо.

Сучасний стан грального бізнесу в Україні важко оцінювати через те, що велика його частина працює, фактично, в ''тіні'' – до 70%, утворюючи величезну недобросовісну конкуренцію. Є тільки два фактичних критерії – кількість отриманих торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу та ліцензій на здійснення двох, практично, ідентичних видів господарської діяльності – ''організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів'' (Мінфін видає ліцензії на всю країну, вартість ліцензії 150 тис. євро (більше 1 млн. грн.) строком на 5 років) та ''організація діяльності з проведення азартних ігор'' (ліцензії вартістю 255 грн. на 5 років видають Рада міністрів АКР, обласні, міські у Києві і Севастополі держадміністрації на своїй території).

Всі гілки влади завжди нечесно відносилися до грального бізнесу - Верховна Рада України приймає закони, що допускають подвійне ліцензування одного і того ж виду діяльності, приймає збільшення ставок торгових патентів на гральний бізнес у порядку, що протиричіть чинному законодавству, тощо; ДПА України протягом багатьох років не визначає механізм сплати 30% податку з виграшу. Місцеві органи влади з 2000 р. не приймають необхідні нормативні акти (ліцензійні умови та порядок контролю за їх виконанням). Перші Ліцензійні умови прийняті у 2007 р. Львівською обласною та Київською міською держадміністраціями.

Українська асоціація діячів грального бізнесу, виходячи з того, що гральний бізнес це - такий же вид господарської діяльності, як і будь-який інший вид економічної діяльності, здійснення якого дозволено Законом, визначає таки основні напрями своєї діяльності:

1. Формування правового поля ведення господарської діяльності у сфері грального бізнесу.

2. Надання юридичної і методичної допомоги.

3. Подолання недовіри населення, популяризація грального бізнесу.

4. Забезпечення безпеки у сфері грального бізнесу та кадрове забезпечення грального бізнесу.

5. Сприяння розвитку передових технологій та інтеграція в європейську гральну індустрію.

В Україні на даний час успішно працюють чотири виробника грального обладнання, яке купується в Україні, а також експортується в Європу. А це обладнання використовує вітчизняні високі технології, новітнє програмне забезпечення, створює інтелектуальну власність. Перш за все, це такі виробники, як ''ЕКСТРЕМА – Україна'' (м.Вінниця), ''ОДРЕКС'' (м.Одеса), ''КУПІДОН'' (м.Кам'янець-Подільський) та MAXIMA PLUS (м.Харків).

Від діяльності грального бізнесу місцеві бюджети України у 2006 році отримали 504 млн. грн. (патентування), а Держбюджет від ліцензування провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор - 137 млн. грн. та від організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів 0,032 млн. грн.  За останні 6 років вартість торгових патентів на надання послуг у сфері грального бізнесу зросла, наприклад, для гральних автоматів з 700 до 4200 грн./рік - у 6 разів (!). А кількість отриманих торгових патентів може служити одною з характеристик розвитку грального бізнесу.  Так, у 2002 р. було отримано 36191 торгових патентів, у 2003 – 54770, у 2004 – 67310, у 2005 – 81111, а у 2006 – 104091. Кількість патентів у сфері грального бізнесу має єдину тенденцію - щорічне зростання приблизно на 20%. Ринок грального обладнання має тенденцію – щорічне кількісне зростання. Відповідно і коштів державою отримується: у 2005 р. - майже 420 млн. грн., а у 2006 – 504 млн. грн. Збільшення обсягів надходження відбуваються в основному за рахунок збільшення ставок торгових патентів (на 50-70%).

Десятка лідерів (по кількості отриманих торгових патентів і надходжень до відповідного бюджету) не змінюється: 1 - Київ, 2 – Дніпропетровськ, 3 - Харків і Донецьк. Зростання видачі торгових патентів спостерігається у всіх регіонах, крім, Вінницької області та м. Севастополя. Надходження коштів до бюджетів від виданих торгових патентів на столи з кільцем рулетки, для більярду та інші гральні місця щороку зменшується майже на 20%. Що свідчить про певний занепад цих напрямків грального бізнесу і необхідність звернути увагу на вживання заходів на підтримку розвитку, перш за все, кегельбанів, більярду, автоматів типу тренажер тощо.

Співвідношення між юрособами та фізособами-підприємцями у цій сфері змінюється на користь юридичних осіб (83-85%). У 2005 р. в Києві торгові патенти отримали юрособи у 94% випадків, в Кіровоградської області – у 65%. У Дніпропетровській, Донецькій, Львівській областях та Києві кількість юросіб з торговими патентами не змінюється, а у Волинській, Миколаївській, Рівненській областях кількість юросіб зросла майже на 20%. Незважаючи на прибутковість галузі, вона розвивається непривабливими шляхами - кількісно гральне обладнання збільшується за рахунок нових гральних автоматів (в основному з Росії), що не відповідає європейським тенденціям, де кількісно зростають саме спортивне і навчально-пізнавальне обладнання (імітаційні тренажери, боулінг тощо).

Основні висновки:

1.    Проблеми грального бізнесу залишаються такими: правовий вакуум (відсутність закону про азартні ігри), подвійне ліцензування практично одного й того ж виду господарської діяльності, відсутність Ліцензійних умов у 25 регіонах (з 27, а столичні Ліцумови з ознаками корупції), намагання органів влади вводити обмеження, що не передбачені законодавством.

2.    Саме легальні оператори грального ринку, сплативши мільйони і десятки мільйонів гривень за ліцензію та торгові патенти на азартні ігри, потерпають від недобросовісної конкуренції через наявність надто великої кількості нелегальних (без ліцензій і торгових патентів) суб’єктів. За оцінкою Асоціації, нелегалів - до 70% (галузь – у ''тіні''!). Нелегал, як правило, це - мале підприємництво (до сотні автоматів), якому нема чого втрачати - він й утворює негативний імідж галузі. Перевіряються, в основному, легальні суб'єкти, а нелегалів, як правило, не чіпляють.

3.    На організацію і утримання тоталізаторів, гральних закладів з виданих Радою міністрів АРК, обласними і міськими Києва і Севастополя держадміністрації ліцензій є 2017 чинними. Міськ-держадміністрація Києва намагається штучно не видавати ліцензії.

4.    Ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор з 12 квітня 2006 року видає Міністерство фінансів України: у 2006 році видано 137 ліцензій, а у 2007 – всього 18. Відповідно і Держбюджет України отримав у 2006 році майже 137 млн. грн., а у 2007 році – 18 млн. грн. (у 8 разів менше!), і втрачає значні суми (до 150 млн. грн.) від зволікання із видачею ліцензій.

5.    Перші 24 ліцензії отримані членами Української асоціації діячів грального бізнесу. Перша ліцензія отримана товариством з обмеженою відповідальністю ''Невада'' (м. Одеса).

6.    Легальна сфера грального бізнесу дає надходжень до Зведеного бюджету України 2006 року майже 650 млн. грн. щороку. Столичний бюджет отримав у 2006 році більше 135 млн. грн.

7.    Надходження від торгових патентів на гральний бізнес складає 40% від загальної суми за всі отримані патенти. План по надходженню від таких торгових патентів перевиконаний по всіх регіонах.

8.    Всі країни Європи захищають свою вітчизняну гральну індустрію. В країнах Європи цей сектор економіки є предметом національного захисту, як, наприклад, у Франції та Великобританії. Не даремно так роблять країни Європи, які мають великий досвід у регулюванні грального бізнесу!